Біографія

(12.11.1922 с. Москалі Михайло-Коцюбинського району Чернігівської області.- 05.08.2001 м. Київ)

Чл.-кор. АН УРСР, Засл. діяч науки і техніки УРСР. 1948 закінчив фізичний факультет, 1951 – аспірантуру Київського державного університету. У Київськом державном університеті працював: 1955-63 старшим викладачем фізичного факультету, 1956 доц., 1965 проф., зав. каф. експериментальної фізики, оптики твердого тіла, оптики (1963-93). 1962-70 декан фізичного факультету. 1970-85 ректор Київського державного університету. 1951 захистив кандидатську, 1964 – докторську дисертаціі.

Розробив оригінальний метод спектрофотометричного вивчення складу комплексів (іонів важких металів у розчинах електролітів). Розробив методику переведення розчинів електролітів у скловидний стан, що дозволило відкрити існування люмінесценції багатьох розчинів, активованих іонами важких металів і розробити високочутливі методи люмінесцентного аналізу.

Створив наукову школу з дослідження спектральних та люмінесцентних властивостей розчинів та кристалів, активованих важкими металами. Започаткував нові ефективні методи експериментальних досліджень люмінесценції. Серед них частотний та амплітудно-фазовий методи вивчення кінетики люмінесценції, метод послідовного накопичення, методи ультраакустичного та оптичного контролю якості зварних швів полімерних матеріалів. Довів існування нового типу хімічного зв'язку між центральними ртутеподібними іонами та іонами галоїдів.

Досліджував процеси нелінійної взаємодії інтенсивного лазерного випромінювання з активованими середовищами. Для цілого ряду розчинів та скла було встановлено та досліджено наведене поглинання, світлове гасіння люмінесценції, двофотонну люмінесценцію, вивчено можливість застосування досліджуваних об'єктів у квантовій електроніці. Синтезовано нові матеріали для запису інформації. Створив базову лабораторію. Під керівництвом Білого М.У. були виконані пріоритетні наукові дослідження в області оптики металів. Особливу увагу приділено вивченню оптичних властивостей металів в аморфному стані та процесам генерації другої гармоніки в поверхневому шарі металів.

Багато уваги приділив вивченню дії електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону на людину. У створеній ним лабораторії "Фізичні методи ранньої медичної діагностики" було проведено дослідження вибіркової дії електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону нетеплової інтенсивності на функціональний стан організму. Експериментально доведено існування селективного впливу електромагнітного поля на перебіг захворювання в окремих органах. Зараз цей метод широко використовується для терапії і діагностики багатьох важких захворювань.

Співавтор нового безмедикаментозного ефективного методу лікування – «мікрохвильової резонансної терапії».

Має понад 30 наук. винаходів. Підготував більше 30 кандидатів і докторів наук. Чл.-кор. АН УРСР (1969), Засл. діяч науки і техніки УРСР (1972), Засл. діяч науки і техніки Каракалпакської АРСР (1982). Засл. проф. КНУ ім. Тараса Шевченка. Почесн. Д-р Дебреценського (1979) і Лейпцігського (1984) університетів. Почесн. чл. Оптичного товаривства ім. Д.Рождественського (1993). Обирався депутатом ВР УРСР, Головою ВР УРСР 8-го і 9-го скликань (1972-80), членом ЦК КПУ. Автор бл. 350 наук. праць. Нагороджений орденами: Леніна (1971), Дружби народів, Трудового Червоного Прапора (1976), Великої Вітчизняної Війни І та ІІ ступ., «Знаком Пошани», Ярослава Мудрого V ступ., 15 медалями, Почесн. Грамотою Президії ВР України, Почесн. дипломом ВДНГ СРСР. Похований на Байковому кладовищі.